Субота, 21.07.2018, 22:19
НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ ЕКОНОМIКО-ГУМАНIТАРНИЙ КОЛЕДЖ
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу

Положення про навчальний процес

 

1. Загальна частина

1.1. Дане положення складене на підставі Закону України «Про вищу освіту».
1.2. Навчальний процес у коледжі – це система заходів, спрямованих на підготовку молодших спеціалістів за спеціальностями: 5.03050801 “Фінанси  і кредит”, 5.03040101 «Правознавство», 5.01020101 «Фізичне виховання».

Навчальний процес базується на принципах:

- доступності навчального матеріалу для всіх студентів;

- рівності умов для кожного студента щодо повноти реалізації його здібностей, таланту, всебічного розвитку;

- патріотизму, гуманізму, демократизації, науковості, наступності та безперервності.
1.3. Мова навчання в коледжі визначається Конституцією України та Законом України «Про мови».

1.4. Навчальний процес організований з урахуванням можливостей сучасних 
інформаційних технологій навчання та орієнтований на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення знань та професійної мобільності.

1.5. Зміст освіти – це науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для підготовки фахівців за вказаними спеціальностями. 

1.6. Зміст освіти в коледжі  визначається нормативними актами державного управління освітою,  освітньо-професійною програмою підготовки фахівців, структурно–логічною схемою підготовки, навчальними програмами  та робочими навчальними програмами.

1.7. Освітньо-професійна програма підготовки фахівців – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю. Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни включає час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студентів, яка обов`язково виноситься на підсумковий контроль.

1.8. Структурно–логічна схема підготовки визначає послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність проведення контролю.

1.9. Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми, її зміст, послідовність, організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань та вмінь студентів.

1.9.1. Навчальна програма кожної дисципліни включає пояснювальну записку, тематичний план, зміст кожної теми, перелік теоретичних питань та практичних навичок для семестрового контролю і список літератури.

1.10. Робоча навчальна програма – є нормативним документом коледжу і 
розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми.
1.10.1. У робочій навчальній програмі відображений конкретний зміст 
навчальної дисципліни: тематичний план, об’єм матеріалу до проведення 
лекційних,практичних, семінарських занять та самостійної роботи студентів, індивідуально-консультативна робота із студентами, система поточного і підсумкового контролю, список літератури.

 

2. Організація навчального процесу

2.1. Організація навчального процесу в коледжі базується на підставі Конституції України, Законів України "Про вищу освіту", "Про освіту", "Про господарські товариства", "Про загальну середню освіту" та  іншого законодавства України.

2.2. Державний стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня.

2.2.1. Складовими державного стандарту освіти є: освітня, освітньо- кваліфікаційна характеристика, нормативна частина змісту освіти і тести.
2.3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професійних якостей, знань і вмінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов’язків.

2.5. Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до освітнього рівня молодшого спеціаліста. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов’язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.

2.6. Тести - це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього рівня студента до вимог освітньої характеристики.

2.7. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами коледжу (відділеннями, цикловими комісіями).


3. Форми організації навчання

3.1. Основними формами навчального процесу у коледжі є: навчальні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка і контрольні заходи.

3.2. Основними видами навчальних занять є: лекція, практичне, семінарське, лабораторне та індивідуальне заняття, консультація.

3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Лекція – теоретично вивершений, логічно обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково–методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності.

3.3.2. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів. 

3.3.3. Обсяг лекційного курсу визначається навчальним та робочим навчальним планом, а його тематика – робочою начальною програмою навчальної дисципліни. 

3.3.4. Лекція проводиться у приміщеннях обладнаних технічними засобами навчання.

3.3.5. Лекція проводиться для однієї або більше груп.

3.3.6. Лекторами в навчальному закладі можуть бути найбільш досвідченні викладачі, а також висококваліфіковані фахівці, що мають необхідний педагогічний чи практичний досвід.

3.3.7. Лектор зобов’язаний дотримуватись навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

3.3.8. Перевірка читання лекції здійснюється шляхом оцінки результатів навчання, вивчення думки студентів, аналізу результатів і якості самостійних робіт та практичних занять, які пов’язані з матеріалом лекції; відвідування занять головою циклової комісії та адміністрацією коледжу.

3.4. Практичне заняття.

3.4.1. Практичне заняття – це форма навчання, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуально сформульованих завдань.

3.4.2. Практичні заняття проводяться в аудиторіях оснащених необхідним обладнанням для відпрацювання вмінь і навичок студентів визначених відповідною програмою.

3.4.3. Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводиться до відома студентів. Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
3.4.4. Для проведення практичних занять викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести та завдання для перевірки базових знань студентів, інструкції до проведення практичних занять, алгоритми відпрацювання відповідних вмінь та навичок, а також матеріали для підсумкового контролю знань студентів.

3.4.5. Практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

3.4.6. Якісну характеристику проведення практичного заняття визначає:
- практична направленість і виховний характер заняття;

- професійна ерудиція викладача, методично правильна побудова заняття;

- ступінь індивідуальності навчання;

- забезпеченість заняття роздатковим матеріалом, наочністю, ТЗН, обладнанням та вміння викладача і студентів дидактично грамотно використовувати їх.

3.4.7. Перевірка якості знань студентів здійснюється шляхом:

- заміру і оцінки результатів навчання;

- вивчення думки студентів, аналізу результатів і якості самостійних робіт;

- відвідування заняття викладачами суміжних циклів;

- контрольні відвідування занять адміністрацією коледжу, методистом, головою циклової комісії.

3.5. Семінарське заняття.

3.5.1.Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (доповідей, рефератів).
3.5.2. Призначення семінарського заняття:

- розвиток самостійності студентів;

- удосконалення та закріплення знань;

- розвиток умінь та навичок роботи з додатковою та довідниковою літературою;

- оволодіння методами добору матеріалу, уміння визначити головне;

- участь студентів у різних формах колективної роботи.

3.5.3. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою.

3.5.4. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію. 

3.5.5. Оцінки за кожне семінарське заняття вносяться окремою графою в журнал успішності групи.

3.5.6. Перевірка якості семінарських занять здійснюється шляхом усного чи письмового опитування студентів по матеріалу семінарського заняття та під час відвідування занять адміністрацією коледжу, методистом, головою циклової комісії.
3.6. Лабораторне заняття.

3.6.1. Лабораторне заняття – це форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача проводить імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою.

3.6.2. Лабораторні заняття проводяться з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.

3.6.3. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою.
3.6.4. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завданої теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

3.6.5. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт.

3.6.6. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.6.7. Перевірка якості лабораторного заняття здійснюється шляхом усного чи письмового опитування, аналізу індивідуальних звітів студентів та під час відвідування занять адміністрацією коледжу, методистом, головою циклової комісії.

3.7. Індивідуальне заняття.

3.7.1. Індивідуальні заняття є новою формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та схильні до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

3.7.2. Індивідуальні заняття проводяться у позаурочний час за окремим графіком, складеним цикловою комісією, з урахуванням потреб і можливостей студента.
3.7.3. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам.

3.7.4. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовані здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

3.8. Консультація.

3.8.1. Консультація – це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх теоретичного застосування.
3.8.2. Консультації протягом семестру (поточні консультації) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком.

3.8.3. Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи.
3.9. Самостійна робота студента.

3.9.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

3.9.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

3.9.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками. 

3.9.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

3.9.5. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

3.9.6. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці навчального закладу, навчальних кабінетах, комп’ютерних лабораторіях, а також в домашніх умовах.

3.9.7. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. 

3.10. Практична підготовка студента.

3.10.1. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та засобами організації майбутньої професійної діяльності. 

3.10.2. Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики.

3.10.3. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом керівника практики, який призначається керівником.

3.10.4. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

3.10.5. Організація практичної підготовки студентів регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України затвердженим наказом Міністерства освіти України №93 від 08.04.1993 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції 30 квітня 1993 р. за №35. 


4. Контрольні заходи

4.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
4.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначається цикловою комісією.

4.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах.

4.4. Підсумковий контроль включає модульний, атестаційний, семестровий контроль і державну атестацію.

4.5. Семестровий контроль.

4.5.1. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку, семестрового заліку. Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, або за екзаменаційними білетами, тестами, або у формі довільної співбесіди.
4.5.2. Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються 
навчальними планами, а форми їх проведення – робочою програмою навчальної дисципліни.

4.5.3. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

4.5.4. Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці 
засвоєння студентами навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних чи семінарських заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов’язкову присутність студента.

4.5.5. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на основі виконання ним індивідуальних завдань. Цей вид контролю також не передбачає обов’язкову присутність студентів.

4.5.6. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що  проводиться як контрольний захід.

4.5.7. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

4.5.8. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

4.5.9. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за дванадцятибальною шкалою та заносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку.

4.5.10. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з навчального закладу.

4.5.11. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. 

Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється заступником директора з навчальної роботи.

4.5.12. Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.


5. Атестація студента

5.1. Строк повноважень державних комісій становить один календарний рік.
5.2. Формування, організацію роботи та контроль за діяльністю державних комісій здійснює директор коледжу.

5.3. Завданнями державних комісій є:

- прийняття рішення про присвоєння випускникам відповідної кваліфікації та щодо видачі диплома (диплома з відзнакою з урахуванням рекомендації циклової комісії);
- розробка пропозицій щодо подальшого поліпшення якості підготовки фахівців відповідного напряму підготовки (спеціальності).

5.4. Державна комісія створюється щороку у складі голови та членів державної комісії з кожної спеціальності.

5.5. Головою Державної комісії з кожної спеціальності призначається висококваліфікований фахівець. Одна й та сама особа може бути головою державної комісії не більше трьох років поспіль.

Голова державної комісії зобов’язаний:

- ознайомити всіх членів державної комісії з їх правами та обов’язками;

- довести до членів державної комісії основні завдання та вимоги щодо державної атестації студентів, критерії оцінювання якості підготовки випускників, розклад роботи державної комісії, особливості організації та проведення державного екзамену;

- забезпечити роботу державної комісії відповідно до затвердженого розкладу;
бути присутнім на проведенні державного екзамену, на засіданнях державної комісії під час обговорення результатів екзаменів, виставлення оцінок, вирішення питань про присвоєння професійної кваліфікації та прийняття рішення про видачу дипломів державного зразка або відмову в їх видачі;

- розглядати звернення студентів з питань складання державного екзамену та приймати відповідні рішення;

- контролювати роботу секретаря державної комісії щодо підготовки необхідних документів;

- складати звіт про результати роботи державної комісії та після обговорення його на заключному засіданні подати директору коледжу.

5.6. Заступником голови Державної комісії призначається директор коледжу або його заступник з навчальної роботи.

5.7. До складу державної комісії входять: директор коледжу або заступник директора з навчальної роботи, викладачі, які формують профіль підготовки спеціалістів. До складу комісії  можуть входити представники трудових колективів, які замовляють спеціалістів.

5.8. Персональний склад членів державної комісії затверджується наказом директора коледжу не пізніше ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

Кількість членів державної комісії становить не більше чотирьох осіб (в окремих випадках  кількість членів державної комісії може бути збільшено до шести осіб).

Засідання державної комісії оформляються протоколами. У протоколах відображаються оцінка, отримана студентом під час державної атестації, рішення державної комісії про присвоєння студенту освітнього рівня, кваліфікації за відповідним напрямом підготовки та спеціальністю, а також інформація про видачу йому  диплома (диплома з відзнакою).

5.9. Секретар державної комісії призначається наказом директора коледжу з 
числа працівників відділення і не є членом державної комісії. Секретар державної комісії забезпечує правильне і своєчасне оформлення документів.

До початку роботи державної комісії секретар повинен:

- отримати бланки протоколів засідання державної комісії;

- підготувати відомість результатів успішності студентів, отримати супровідні документи (накази, розпорядження, відомості про виконання студентами навчального плану і отримані оцінки, залікові книжки), що необхідні для  забезпечення якісної та кваліфікованої роботи державної комісії.

Під час роботи державної комісії секретар:

- доводить до відома голови і членів державної комісії інформацію, що стосується її роботи;

- веде протоколи засідань державної комісії.

Після засідання державної комісії секретар комісії передає директору коледжу оформлений протокол.

5.10. Державна комісія працює у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчального плану підготовки фахівців з відповідної спеціальності, затверджується директором коледжу і доводиться до відома колективу викладачів та студентів до початку навчального року. Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою державної комісії, затверджується директором  коледжу не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних екзаменів.

5.11. Не пізніше ніж за один день до початку державних екзаменів голова циклової комісії подає до державної екзаменаційної комісії:

- витяг з наказу по коледжу про затвердження персонального складу державної комісії з кожної спеціальності;

  • розклад роботи державної комісії;

- списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання державної атестації;
- зведена відомість, завірена завідувачем відділенням про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, виробничої
практики протягом усього строку навчання;

- залікові книжки студентів, допущених до складання державної атестації;
результати наукової (творчої) роботи студентів, допущених до складання державної екзаменаційні матеріали, розроблені відповідно до програми комплексного державного екзамену.

При складанні державних екзаменів до державної комісії додатково подаються:
- навчальні програми з дисциплін, винесених на державні екзамени;

 - комплект екзаменаційних білетів;

- перелік наочного приладдя, матеріалів довідкового характеру, передбачених для використання студентами під час відповіді на питання. 

Примітка: екзаменаційні білети, варіанти завдань, перелік наочного приладдя складають викладачі; розглядає циклова комісія професійних дисциплін та практичної підготовки; затверджує голова циклової комісії та директор коледжу.

5.12. Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу за обов’язкової присутності голови державної екзаменаційної комісії.

5.13. Секретар державної екзаменаційної комісії  готує бланки протоколів засідань державної екзаменаційної  комісії в кількості, що відповідає нормам на один день.

Після проведення атестації секретар державної екзаменаційної комісії формує справу (зшиває окремі бланки протоколів, нумерує сторінки, підписує у директора коледжу та скріплює печаткою відповідно до вимог інструкції з діловодства.

Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

Протокол підписують голова та члени державної екзаменаційної комісії, що брали участь у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

Рішення державної екзаменаційної комісії про оцінку результатів складання державних екзаменів, а також про видачу випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення коледжу, отримання певного рівня вищої освіти та здобуття певної кваліфікації приймається на закритому засіданні державної екзаменаційної комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної екзаменаційної комісії. При однаковій кількості голосів голова державної екзаменаційної комісії має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член державної екзаменаційної комісії, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту.

5.14. Студентам, які успішно склали державні екзамени, відповідно до освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюються відповідний освітній рівень, кваліфікація. На підставі цих рішень вищим навчальним закладом видається наказ про випуск, у якому зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол державної екзаменаційної  комісії та номер диплома (диплома з відзнакою) фахівця.

5.15. Результати письмових державних екзаменів оголошуються головою державної екзаменаційної комісії після перевірки робіт не пізніше наступного робочого дня, а оцінки з усних екзаменів оголошуються в день їх складання.

5.16. За підсумками діяльності державної екзаменаційної комісії голова державної екзаменаційної комісії складає звіт, який затверджується на її заключному засіданні.

У звіті відображаються рівень підготовки фахівців і характеристика знань, умінь та компетентностей випускників. Вказуються недоліки, допущені у підготовці фахівців, зауваження щодо забезпечення організації роботи державної екзаменаційної комісії. У ньому даються пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців та усунення недоліків в організації  проведення державних кваліфікаційних екзаменів.

5.17. Звіт про роботу державної екзаменаційної комісії після обговорення на її заключному засіданні подається директору коледжу в двох примірниках у двотижневий строк після закінчення роботи державної екзаменаційної комісії.

5.18. Результати роботи, пропозиції і рекомендації державної екзаменаційної комісії обговорюються на засіданнях циклових комісій та педагогічної ради коледжу.


6. Навчальний час студента

6.1. Начальний процес студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому кваліфікаційному рівні.

6.2. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

6.3. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»).

6.4. Навчальний день – складова частина навчального процесу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

6.5. Навчальний тиждень – складова частина навчального процесу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).

6.6. Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

6.7. Навчальний курс – завершальний період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсу включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів.

6.8. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформлюється 
відповідними (перевідними) наказами.

6.9. Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і 
для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів. 

6.10. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом. Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години без перерви між ними і проводяться за розкладом.

6.11. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. 

 

7. Робочий час викладача

7.1. Робочий час викладача визначається затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до обсягу річного навантаження, а також планами роботи коледжу.

7.2. В робочий час викладача входить викладання тем всіх видів навчальної, методичної й організаційної роботи, які він повинен вести відповідно до встановленого йому річного навантаження і затверджених планів методичної й організаційної роботи.

7.3. Згідно з діючим порядком обчислення заробітної плати визначення навчального навантаження викладача на ставку визначається з розрахунку 720 год. на навчальний рік.

7.4. Навчальне навантаження розподіляється на навчальний рік за семестрами.
7.5. В обсяг навчальної роботи викладачів входить (з розрахунку 720 год. на навчальний рік): читання лекцій, проведення практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних занять, приймання заліків та екзаменів, керівництво виробничою і переддипломною практикою, консультації.
7.6. Для здійснення керівництва цикловими комісіями, кураторства групою, завідування навчальним кабінетом, перевірки письмових робіт з української мови і літератури, математики, іноземної мови передбачено додаткову оплату згідно чинного законодавства.

7.7. Крім навчальної роботи, викладач виконує відповідно до плану роботи коледжу методичну й організаційну роботу. 

7.7.1. Методична робота:

- написання і підготовка конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, практики і самостійної роботи студентів;
- розробка навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм; 

- складання екзаменаційних білетів, завдання для проведення тестового і підсумкового контролю;

- розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо), нових форм, методів і технологій навчання; вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу.

7.7.2. Організаційна робота:

- робота в методичних радах і циклових комісіях; керівництво студентським гуртком; 
- участь в профорієнтаційній роботі та у підготовці та проведенні студентських олімпіад, в організації та проведенні поза навчальних культурно-спортивних заходів тощо. 

7.8. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, графіком контрольних заходів та видами робіт, передбачених індивідуальним робочим планом викладача.

7.9. Викладач зобов’язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу.
7.10. Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та 
контрольних заходів, передбачених розкладом. 

 

8. Форми навчання

8.1. Навчання в коледжі здійснюється за денною та заочною формами.

8.2. Денна (заочна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти з відривом від виробництва. Організація навчального процесу здійснюється згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

 

9. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

9.1. Науково-методичне забезпечення включає:

- державні стандарти освіти;

- навчальні плани;

Пошук
Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Корисні посилання
Copyright MyCorp © 2018Безкоштовний хостинг uCoz